Шекспір сонет 116
Дозволь в стосунках платонічних
Не бачити всього кінець,
Який любов із царин вічних
Цілком низводить нанівець.
Веде у прірву,хтиву зраду.
Але палких ціпунків брак
Не творить їй шкоди чи вади.
Заблудших душ вона маяк.
Не треба їй чиєїсь згоди,
Бува раптовою для нас.
Бува красива,чи без вроди.
Приходить навіть в смерті час.
Якшо не так,те що в ній гарне
Не істинне,лише примарне.
18.10.2018